30 листопада 2020 р.

Нове звучання віршів з книги Дмитра Кременя і Володимира Пучкова "Два береги"

Друзі!

До вашої уваги презентуємо міні-проєкт зі створення аудіо-матеріалів для людей з вадами зору, реалізований студентами програми малих стипендій з вивчення англійської мови Посольства США  в Україні «English Access Microscholarship Program» спільно з Центральною міською бібліотекою ім. М.Л. Кропивницького.

Пропонуємо вам прослухати вірші з книги «Два береги» – збірки-трилінгви взаємоперекладів визначних миколаївських поетів Дмитра Креміня та Володимира Пучкова у виконанні студентів програми «English Access Microscholarship Program».


23 листопада 2020 р.

Поетичний марафон "Гучні двадцяті"

Друзі!

До Дня української писемності та мови, що відзначається 9 листопада,  Центральна міська бібліотека ім. М.Л. Кропивницького провела поетичний марафон «Гучні двадцяті». Це прекрасне свято для всіх, хто вивчає нашу мову, розмовляє, читає, пише українською, творить українськомовний продукт.
Віддаючи шану багатьом чудовим митцям, які творили сто років тому, у час відродження нашої культури, і які згодом заплатили державі своїм життям або мистецькою свободою, ми звернулися до миколаївців з проханням прочитати відомі й невідомі українські поезії 1920-х років про любов і країну, рух і радість, ідеали, тепло і самоту.
Пропонуємо до вашої уваги аудіоверсії віршів, що були прочитані учасниками марафону.
Вірш Ладі Могилянської «О вокзали, тривожні вокзали!..», талановитої поетки, дочки письменника Михайла Могилянського читає бібліотекарка Центральної міської бібліотеки ім. М.Л. Кропивницького Юлія Басиста.
Поезію Наталі Лівицької-Холодної, представниці «Празької школи», «День сьогодні, день ще й досі…» читає бібліотекарка Центральної міської бібліотеки ім. М.Л. Кропивницького Ганна Сергієнко.
Юрій Дараган стоїть біля витоків «Празької школи» – унікального явища в історії нашої літератури. Його вірш «Гомоніли кострубаті галки…» читає керівниця філії культурної асоціації «Новий Акрополь» в Миколаєві Валентина Мефоденко.
Один із найглибших українських ліриків першої половини ХХ століття Володимир Свідзінський виявився не на часі для пролетарської літератури, тому дуже мало друкувався й бідував. Пронизливий вірш Володимира Свідзінського «Як хочеться покинути себе…» читає поет Василь Малишка (м. Прага, Чехія).
Світлу й ніжну поезію Олекси Стефановича, митця «Празької школи», вдумливого лірика з виразною індивідуалізованою поетичною мовою,  «Дивний образе таємний…» читає волонтерка філії культурної асоціації «Новий Акрополь» в Миколаєві Каріна Климчук.
Талановитий поет-неокласик, перекладач і літературознавець Микола Зеров любив Київ і писав прекрасні сонети. Один із них, «Київ з лівого берега», читає філологиня і редакторка Вікторія Назаренко.
Поет Едвард Стріха (він же – Кость Буревій, він же – Варвара Жукова) вважав, що слово «ррреволюція» треба писати з трьома літерами р. Чому? Про це його вірш, який читає художниця, поетка, перекладачка, співзасновниця проєкту «Читати Київ» Дарія Лисенко.
Євген Маланюк – один з найвидатніших українських поетів-емігрантів, сильний лірик з незвичайним для нашої літератури поглядом на Україну, її історію та спроби націєтворення. Вірш «Вчора» читає бібліотекарка Центральної міської бібліотеки ім. М.Л. Кропивницького Інна Яслик.
Сонет неокласика Максима Рильського про поетичну творчість «Суворих слів, холодних і шорстких…» читає художниця Катерина Геращенко.
Олега Ольжича (Кандибу) сучасники вважали одним з найталановитіших поетів свого часу і справжнім лицарем духу. Його вірш «Захочеш – і будеш. В людині, затям…» з циклу «Незнаному Воякові» читає поетка Сніжана Біла (м. Дніпро).
Відео з марафону, присвяченого українській поезії 20-х років XX століття, шукайте на сторінках у соцмережах під хештегами #читайукраїнське і #гучнідвадцяті.
Слухайте і надихайтесь!