Ніна Шевченко: Доля подарувала мені цікаві зустрічі з відомими людьми Миколаєва

Друзі!

Запрошуємо вас до прослуховування чергової розповіді з циклу «Миколаїв мого дитинства». Ніна Дмитрівна Шевченко розповідає про вулицю свого дитинства Велику Морську, улюблений Пролетарський (Манганарієвський) сквер, школу на розі Садової та Спаської, свою першу бібліотеку. Про Палац піонерів та дитячі захоплення балетом і спортом. Яскраві спогади про відвідування зоопарку, який в роки її дитинства знаходився на розі Московської та Адміральської вулиць, вона трепетно зберігає на все життя.

Бажаємо вам приємного прослуховування!

 

Ольга Сквірська: кожна прогулянка містом в дитинстві видавалася святом

Друзі!

До вашої уваги ще одна розповідь з циклу «Миколаїв мого дитинства». Цього разу від Ольги Сквірської, миколаївської поетки, організатора поетичного фестивалю «Спаський трамвай», корінної жительки Миколаєва. Вона згадує про район вулиці Бузніка, Центрального стадіону, яхт-клубу, Спаського спуску. Саме ця місцина, де жили її дідусь і бабуся, запали в серце назавжди і «зробили» Ольгу, як особистість.

Ми впевнені, під час прослуховування ви отримаєте заряд натхнення, адже в розмові з фахівцями бібілотеки-філії для юнацтва Ольга читає свої вірші, які завжди є виявленням любові до рідного Миколаєва.

Бугаєнко (Полякова) Ірина Олександрівна: зі свого дитинства пам'ятаю часті німецькі бомбардування

Друзі!

Серед учасників нашої краєзнавчої акції «Миколаїв мого дитинства» є городяни різного віку. Вони пам’ятають наше місто в різні роки і згадують події, як радісні, так і трагічні. Під час Другої світової війни сім’я Ірини Олександрівни Бугаєнко (Полякової) залишилася в Миколаєві і пережила все жахіття окупації: бомбардування, голод, страх.

Послухайте спогади маленької дівчинки, яка росла під бомбами і в нестатках, але з надією, що війна закінчиться і розпочнеться спокійне, мирне життя!

Розмову з Іриною Олександрівною записали працівники бібліотеки-філіалу №2.

Людмила Феоктистова: все моє життя пов’язане з вулицею Потьомкінською

Шановні друзі!

Ще одна героїня акції «Миколаїв мого дитинства» – Феоктистова  Людмила Миколаївна. У розмові з фахівцями бібліотеки-філії №12 вона розповіла про дитячі та шкільні роки, німецьку окупацію та визволення міста. Про свої улюблені куточки та історичні пам’ятки Миколаєва.

Людмила Миколаївна поділилася роздумами про розвиток нашого міста. Залишила звернення до городян – творити добрі справи, берегти пам’ять.

Приємного прослуховування!

Володимир Гамза: в дитинстві світ сприймається безпосередньо і відверто

Друзі!

В межах публікацій циклу "Миколаїв мого дитинства" пропонуємо вам послухати дитячі спогади Гамзи Володимира Ілліча, кандидата історичних наук, етнолога, заступника голови терновського болгарського товариства ім. Івана Вазова, корінного жителя Тернівки. І зануритися в яскравий світ Тернівки, одного з самих колоритних мікрорайонів Миколаєва, відчути її особливу атмосферу 60-70-х років минулого століття.  

Розмова записана співробітниками бібліотеки-філіалу №16.

Любов Кузьмівна Онищенко: миколаївські вулиці мого дитинства зелені та чисті

Шановні друзі!

Пропонуємо до вашої уваги ще одну публікацію з циклу «Миколаїв мого дитинства».

Онищенко Любов Кузьмівна – читачка бібліотеки-філіалу №15, згадує мікрорайон вулиці Казарського. Яким він був в роки її юності. А розповідь про Дмитра Івановича Заковоротнього, з яким Любов Кузьмівна разом працювала, показує нам відповідального будівельника, небайдужого історика, палкого пропагандиста мікрорайону.

Приємного прослуховування! 

Культурно-освітня лекція «Микола Вінграновський і ми»

Друзі!

Талановитий актор і режисер, чудовий поет – лірик, майстерний прозаїк, дитячий письменник, актор і режисер – все це про Миколу Вінграновського. Цього року нашому талановитому землякові виповнилося б 85 років.

Про одного з найяскравіших представників шістдесятництва у Центральній міській бібліотеці ім. М.Л. Кропивницького говорили 4-го листопада під час культурно-освітньої лекції «Микола Вінграновський і ми». Було зроблено спробу актуалізувати творчість митця в сучасних соціальних, історичних, культурних реаліях.

Тараненко Інеса: дитячі прогулянки з дідусем запалили любов до яхт-клубу на все життя

Друзі!

Продовжуємо публікацію спогадів жителів Миколаєва про місто їхнього дитинства.

Сьогодні додаємо розмову співробітників бібліотеки-філіалу №3  з Тараненко Інесою Анатоліївною, заступником директора з навчально-виховної роботи обласної спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з вітрильного спорту "Обласний яхт-клуб".

Інеса Анатоліївна згадує про рідну вулицю Кузнечну, а також про  Миколаївський яхт-клуб, який був в її житті завжди. В дитинстві вона ходила до нього на прогулянки з дідусем, займалася в спортивній школі греблею, а потім прийшла працювати.

Пропонуємо прослухати розповідь Інеси Анатоліївни про те, як зв’язати своє життя з улюбленим місцем свого дитинства!

Інга Хоржевська: Миколаїв - неспішне, сонячне місто, маю надію, щасливих людей

Друзі!

Ми продовжили акцію «Миколаїв мого дитинства» и записали ще декілька інтерв’ю з жителями Миколаєва про їхні дитячі спогади, що стосуються рідного міста.

Люди різного віку та соціального статусу розповідали, яке враження справляли на них прогулянки зеленими або засніженими вулицями, відвідування зоопарку, театрів, бібліотек. В які ігри грали та як відмічали свята. Які в той час були вулиці, проспекти, будівлі.

На цей раз ми розпочнемо публікації циклу з інтерв’ю заслуженої  журналістки України, директора ЦМБ ім. М.Л. Кропивницького Хоржевської Інги Едуардівни.

Інга Едуардівна впевнена, що, не дивлячись на плин років, Миколаїв мало змінюється і залишається сонячним, неспішним містом щасливих людей.